В статті досліджується проблема рефлексії в якості передумови достовірного знання. Показано, що кожна концепція, яка в своїх аргументах покладає безпосередню даність тієї чи іншої форми знання (усвідомлення) самої себе, є рефлексивною. Обґрунтування аргументів "за" і "проти" рефлексивної "теорії суб"єктивності" розкриває логіку мислення суб"єкта, спрямованої на пізнання "Я" і об"єктивного світу.
В статье исследуется проблема рефлексии в качестве предпосылки истинного знания. Показано, что каждая концепция, которая в своих аргументах утверждает непосредственную данность той или иной формы знания (осознания) самой себя, является рефлексивной. Обоснование аргументов "за" и "против" рефлексивной теории субъективности раскрывает логику мышления субъекта, направленной на познание "Я" и объективного мира.
In the article the problem of reflection as a prerequisite of reliable knowledge is considered. It is shown, that every concept that argues some form of knowledge (awareness) as directly granted itself, is reflexive. Justification of arguments "for" and "against" reflective "theory of subjectivity" reveals the logic of thinking of a subject, aimed at knowledge of "I" and the objective world.
