"За законами діалектики, когезія (як і будь-яка інша форма, явище, процес) розвивається, оновлюється, видозмінюється, перебуває у постійному русі, динаміці. Як наслідок, може знаходитися в сильній / слабкій / нейтральній позиції абощо. Метою нашої розвідки є розглянути функціонування когезії у синтагматичному типі синтаксису реалістичної прози, тобто на першому ступені своєї динаміки. Головне завдання даної статті полягає в аналізі засобів когезійної зв’язності тексту, обґрунтуванні їхньої кореляції з визначальними рисами французької реалістичної літератури ХХ століття. На матеріалі художньої оповіді роману Ромена Ролана „Жан-Крістоф” доведемо, що синтаксична когезія у творі реалістичного напрямку знаходиться у сильній функціональній позиції та відіграє важливу роль у творенні семантико-синтаксичного простору тексту".
