У статі поставлене питання про взаємодію масової та індивідуальної свідомості в романах, що відтворюють революційну дійсність. Об’єкт дослідження - романи М. Асуели «Ті, хто знизу» і О. Серафимовича «Залізний потік». Доводиться, що народна маса наділенаунікальними рисами, націленими на перетворення, але масова свідомість позбавлена тверезої логіки і приречена лише на короткочасний сплеск. Індивідуальна (особистісна) свідомість поглинається свідомістю масовою і має або знищити своє «я», або стати «залізним» носієм колективного «ми».