The present research is dedicated to the issue of the metadramatic aspect implementation in the plays «Anshlag» and «Antract» by Odessan playwright A. Mardan. There are a noticeable metadramatic aspects both in the plays plot and in the variety of allusions, analogies. The metadramatic aspects of the plays we deal with ’Anshlag’ and ’Antract’ adopt both the classical and modernistic approaches to present this literary device. In A. Mardan’s plays, the concept of modern times is conveyed through the literary and cultural heritage. The usage of Chekhov’s motives employed in both Mardan’s plays seems, on the one hand, to resemble the form used in the mass culture, whereas on the other hand, the presence of canonical texts implemented with the goal of stylization and reinterpretation of the classic represent the innovative approach applied through the use of modern literary devices which ensure the interpretation of canonical drama. The comparison of the world of reality and illusion in the character’s behavior is clearly observed; moreover, the plays also contain an example the influence of the theatre, theatricalism and fiction on the human’s worldview and destiny. The author also analyses the theme of the impossibility of «abandoning» the world of& Chekhov’s plays interwoven into the characters’ consciousness. Thus, the influence of Chekhov’s text deprives Mardan’s characters of making their own decisions. Another metadramatic aspect of this literary device — the «theatre in theatre » — involv&es Mardan’s use of all existing metadramatic elements, which are said to be incarnated with the metatheatre, for instance, the acted out play in play, allusion to other classical plays, and theatre issues discourses. In the both plays there is the my&stification of the world’s reality created by the author, the reality is ruined by the utopia symbolized here by Chekhov’s text. It seems, that all concepts about Chekhov’s plays are transformed into the mass culture phenomenon with its characteristi&cs, such as cliche, gestures and phrases. The combination of these components in the plays «Anshlag» and «Antract» provides an excellent opportunity to illustrate a variety of both the properties of the theatrical art in general and metatheatratical &features in particular.
У статті розглянуто способи реалізації метатематичних прийомів у п’єсах сучасного одеського драматурга О. Марданя «Аншлаг» і «Антракт». Актуальність теми пояснюється відсутністю наукових праць, присвячених дослідженню цих п’є&с. Незважаючи на те, що п’єси О. Марданя віддавна та з успіхом ставлять на сценах театрів як на Заході, так і в Україні та Росії, до цього часу відсутні спеціальні дослідницькі статті, або монографії чи дисертації, присвячені драматургії О. Марданя в&загалі або, зокрема, аспектам метадраматизму п’єс «Аншлаг» і «Антракт». Елементи метадраматизму помітні в сюжеті п’єс, а також
в різних алюзіях та аналогіях, набуваючи рис як класичної, так і модерністсько ї концепції метадрами. Ми спостерігаємо спі&вставлення світу реальності та ілюзії в поведінці героїв, подано також приклад впливу театру, театральност і та фікції на світогляд та долю людини. Одним з принципів метадраматизму є вияв рецепції класичної драми, котра вважається канонічною у сучасн&их п’єсах. Погляд на сучасність у п’єсах О. Марданя переломлюється через призму літературної та культурної спадщини минулого. Наявність чеховських мотивів у обох розглянутих п’єсах часто набуває форми, притаманної масовій попкультур і. Стратегія, вик&ористана автором для створення аналогії з прецедентним текстом, — це імена героїв, запозичені репліки персонажів та мовна гра. Елементи чеховської драматургії проявляються тут як в розважальному, так і в інтелектуально-снобістичному» аспекті. Однак с&тилізація та переосмислення класики ніяк не апрямовані на реінтерпретацію канонічної драматургії. Автор торкається теми неспроможності його героїв покинути «чеховський світ». Адже
вплив чеховського тексту часом позбавляє персонажів п’єс О. Марданя &
