"За часів НЕПу продукти переробки конопель, насамперед для виготовлення канатів та олії, стали чи не найбільш затребуваними у вітчизняному експорті, попит на них постійно зростав. Як результат, площі посівів конопель у країні наприкінці 20-х років минулого століття порівняно з 1913-м збільшилися вдвічі і досягли 1 млн га. Не випадково 1931 року в м. Глухові Сумської області для обслуговування галузі коноплярства було створено на основі дослідної станції Всесоюзний науково-дослідний інститут луб"яних культур. Чимало дослідників пов"язали свою творчу долю з цією культурою. Серед них чільне місце посідає професор В"ячеслав Гаврилович Вировець, здобутки якого в галузі коноплярства відомі як в Україні, так і за її межами. Беручи участь у міжнародних конгресах з луб"яних культур у м. Познані (1996) та м. Хельсінкі (1998), автору цих рядків доводилося бачити, як делегати зібрань стоячи аплодували, віддаючи шану українському вченому за його відкриття в цій важливій галузі."
