"У статті з’ясовано синкретичну жанрову природу філософської повісті Бориса Харчука «Планетник», у якій органічно поєднуються ознаки легенди (більша частина твору – розповідь старої жінки про Планетника – представлена як легенда, незвичайні здібності головного героя) й риси притчі (дидактичність ідеї й прямий спосіб її художнього втілення через уроки діда Капуша – алегоричний образ, який уособлює мудрість природи). Визначено проблематику твору: ключова філософська проблема «сенс людського життя» пов’язана з проблемою «людина і природа», через яку й пропонуються шляхи її розв’язання, актуалізуючи ідею необхідності гармонійної взаємодії людини з природою як її особливого творчого елемента. Висвітлено духовну еволюцію головного героя через переосмисленняним свого призначення на Землі, місця й ролі в природі."
