У статті на прикладі аналізу сучасної вітчизняної історіографії розглядається теоретико-методологічна основа методу біографічних досліджень, зауважується його роль у контексті вивчення творчої та наукової спадщини діячів українського громадівського рухудругої половини ХIХ ст. - істориків, археологів, етнографів, мовознавців тощо. Визначний учений М. С. Грушевський організував цілеспрямовану роботу з вивчення історії України, виділив і синтезував напрями наукової школи. Належне місце у його науковій спадщині належить біографічним студіям. Зокрема у часописі Історичної секції ВУАН "Україна", починаючи з 1924 р., містися окремий розділ "Матеріали з громадського й літературного життя України ХIХ і початків ХХ століття", який "спонукав багато людей до писання споминів про те, в чім їм довелось брати участь, біографії тих діячів, до котрих вони ближче стояли, докладніші описи подій українського руху, що пройшли перед їх очима". У цьому контексті варто згадати також редагований М. С. Грушевським науковий часопис "За сто літ", у шести випусках якого почали з"являтися біографічні матеріали, присвячені діячам громадівського руху. Авторами відповідних матеріалів були М. С. Возняк, Н. А. Бракер, С. О. Буда, І. П. Житецький, М. Б. Кістяківський та ін. У 1997 &р. вийшло друком тритомне видання під редакцією В. А. Короткого та В. І. Ульяновського "Син України: Володимир Боніфатійович Антонович", присвячене пам"яті видатного науковця та суспільного діяча. З-поміж багатьох аспектів у широкому спектрі джерел у&порядники висвітлюють його життєву, творчу та наукову біографію. У 2001 р. з"явилася праця "Михайло Драгоманов. Документи та матеріали. 1841 1994". У збірці у хронологічній послідовності наводяться різноманітні матеріали: статті та публікації, у яких& висвітлено основні етапи з життя видатного суспільно-політичного діяча Михайла Петровича Драгоманова (1841-1895). У 2005 р. у видавничому домі "Альтернативи" у серії "Особистість і доба" було видано монографію Д. Чередниченка "Павло Чубинський" під &загальною редакцією академіка В. А. Смолія.
