Архієреї українських єпархій виділяли значні особисті кошти для підтримки започаткованих або реорганізованих ними єпархіальних навчальних закладів.
Якщо Арсеній Берло матеріально підтримував головним чином викладацький склад Переяславського колегіума, то інший переяславський преосвященний Іоанн Козлович (1753-1757) виявляв турботу й про незаможних учнів. За його розпорядженнями з монастирських і власних коштів було збудовано бурсу для бідних учнів. Існувала також практика підтримувати своїми коштами окремих вихованців навчальних закладів. Ще із часів митрополита Петра Могили склалася традиція направляти за кордон для поповнення знань і підготовки до викладацької роботи найкращих вихованців Академії коштом її ректорів чи покровителів - митрополитів. Так, Сильвестр Косов навчався коштом Петра Могили, Симона Тодорського в останні роки його навчання в Німеччині матеріально підтримував Київський митрополит Рафаїл Заборовський. Не маючи власних сімей, архієреї допомагали своїм родичам здобути освіту в Київській Академії чи європейських навчальних закладах.
