Як відомо, тюрки протягом історії жили на надзвичайно розлогих територіях, і скрізь, де вони кочували, спромогалися створити потужні кочові імперії. При розглядові причин кочового способу життя та його наслідків увагу привертає те, що тюрки полишили великий слід на землях їх розселення, не сповідуючи первісний кочовий принцип, але, навпаки, несучи притаманні саме їм уявлення про поширення високої культури та цивілізації в світі. На сьогодні великий тюркський світ досягає 170 млн. осіб та простягається від Балкан до Кавказу, із Середньої Азії доСхідної Європи, з Анатолії до Близького Сходу - займає досить широкий географічний простір та зберігає свої традиції й звичаї. Традиційний одяг відображає культуру, звичаї, традиції, обрядовість народу. Впродовжісторії різні народи використовували різні елементи одягу для вираження власного світобачення, життєвої філософії, певних думок та суджень. Завдяки цьому одяг став живим віддзеркаленням суспільства та його культури. З часом одяг став не лише асоціюватисяз передачею традиційних та обрядово-церемоніальних символів, але й почав нести певне смислове навантаження завдяки кольору, формі, використовуваними матеріалами, набув різних естетико-етнічних значень, що надало йому статусу витворів мистецтва. Крім &того, зміни, які виникали з плином часу, та розвиток життєвих умов суспільства призвів до змін у одязі. Проте деяким націям все ж вдалося зберегтиb особливості національного одягу і донести їх до наших днів. Мета цієї доповіді полягає в описанні виді&в традиційного одягу - частини культурної спадщини та етнічного обличчя тюркських племен, які проживають на Кавказі. З цією метою розглядаються деталі національного одягу, який належить кумикам, карачаївцям, балкарцям, ногайцям, черкесам, абазинам, а&варцям, кавказьким туркменам та кундурам тощо, а також їхнє смислове навантаження та значення.
