У статті розглядається один з теоретичних аспектів з проблематики міжнародного правопорядку - питання його властивостей. Автор узагальнює доктринальні міжнародно-правові погляди і розглядає у якості основних властивостей феномену міжнародного правопорядку його здатність виступати в якості системи, складність, динамічність, упорядкованість, реальність та правомірність дій суб"єктів.
Автор зазначає, що у доктрині є поширеною позиція, згідно з якою міжнародний правопорядок є системою. Разом з тим відмічає, що різниця у поглядах на міжнародний правопорядок як на систему полягає у компонентах, що включаються дослідниками до його складу; автор розглядає два теоретичні підходи.
Складність міжнародного правопорядку визначається з позицій кількості його елементів і компонентів, а також чисельності їх зв"язків. При цьому підкреслюється позиція про те, що переважаюча роль відводиться саме чисельності зв"язків між елементами і компонентами і наголошується на здатності правопорядку до перманентних змін під впливом відповідних внутрішніх і зовнішніх чинників.
Динамічність міжнародного правопорядку характеризується з позицій здатності до розвитку і видозмін. Зазначається, що на стан динамічності впливає дія кількох обставин. Автор доходить висновку, що така &властивість міжнародного правопорядку як динамічність, виступає однією з тих якостей, що характеризують його стан як системи.
Упорядкованість міжнародного правопорядку розглядається з позицій узгодженості, взаємодії частин цілого, обумовленого його &будовою. Автор зазначає, що упорядкованість міжнародного правопорядку, відображає його внутрішні взаємозв"язки, а також підкреслює його стан як системи.
Реальність міжнародного правопорядку характеризується з позицій об"єктивно існуючого явища. Авто&р доходить висновку, що виокремлення реальності міжнародного правопорядку в якості однієї із його властивостей, покликано підкреслити стан однієї з його найважливіших складових - стан міжнародних правовідносин.
Окремо автор розглядає питання правомі&рності дій суб"єктів міжнародного права, що розглядаються у доктрині з позицій умов, необхідних для його підтримки. Автор наголошує, що у загальному контексті питання щодо властивостей, які характеризують міжнародний правопорядок, він може розглядати&сь як аспект, який разом із іншими, характеризує стан самого міжнародного правопорядку.
The article deals with one of the theoretical aspects of international legal order issues - the question of its properties. The author summarizes the doctrinal v&iews of international law and regards the basic properties of the phenomenon of international legal order as its ability to act as system complexity, dynamism, orderliness, the reality and legitimacy of actions of subjects.
The author notes that the&re is a common position in the doctrine, according to which the international legal order is a system. However, he notes that the difference in views on the international legal order as a system consists in the components the researchers include in i&ts composition; the author examines two theoretical approaches.
The complexity of the international legal order is determined from the standpoint of the number of its elements and components, as well as the number of their connections. This opinion &highlights the fact that the predominant role is played by the quantity of links between elements and components, and indicates the international legal order capacity for permanent changes under the influence of the relevant internal and external fac&tors.
The dynamism of the international legal order is characterized from the point of capacity for the development and modification. It is stated that the state of the dynamics is effected by several circumstances. The author concludes that this in&ternational legal order"s property as a dynamism is one of the qualities that characterizes its condition as a system.
The orderliness of the international legal order is considered from a consistency point, the interaction of parts of the whole, du&
