У статті здійснено загальну характеристику державного контролю за нотаріальною діяльністю як цілеспрямованого впливу органів державної влади на суспільні відносини у сфері організації та функціонування суб"єктів здійснення нотаріальних дій, межі якого зумовлені адміністративно-правовою сутністю нотаріату. Вказано види даного контролю за різними критеріями: попередній та поточний контроль; загальний та спеціальний контроль; прямий та непрямий контроль; адміністративний та судовий контроль. Визначено, щорегламентація правових засад контролю міститься у численних нормативно-правових актах різної юридичної сили, переважно підзаконного характеру (накази Міністерства юстиції України), положення яких інколи мають дещо узагальнений характер. На підставі цього констатовано, що зазначене істотно ускладнює практичну реалізацію державного контролю у цій сфері. За результатами розгляду зроблено висновок, що необхідність контролю за організацією нотаріальної діяльності та здійсненням нотаріальних дій зумовлюєтьсяважливістю функції нотаріату щодо захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб.
