У статті аналізуються з точки зору методології соціальної філософії виховання і освіти глобальні суспільні трансформації та пов"язана з ними освітньо-виховна реформа, яка покликана здійснити певну гомогенізацію систем соціального виховання і менеджментуосвіти на прикладі проблемних тенденцій розвитку освіти у США. Здійснюється дослідження і системний аналіз неоліберальних реформ на рівні суспільства загалом і освіти зокрема.
Загальною закономірністю індустріального товарно-ринкового суспільства є інтенсивна капіталізація тих сфер суспільного життя або форм людської діяльності, які забезпечують актуальний прибуток. З цієї точки зору зростання капіталовкладень в освіту вельми показове. Воно свідчить про реально зростаючий вплив освіти на суспільне виробництво, тобто про перетворення її на економічний чинник. Індустріально-ринкові ж структури в основному беруть більшу участь тільки у професійно-технічному навчанні, готуючи робочу силу у вузькоспеціальному відношенні, використовуючи сферу освіти для відтворення часткового працівника. Справа не в тому, що неоліберальна економічна політика призводить до соціальної несправедливості і до освітніх, і до культурних проблем. Ці-то претензії якраз необгрунтовані, тому що неолібералізм не обіцяє соціальної &справедливості, він обіцяє тільки прискорення економічного зростання.
