"Опублікований у попередньому номері DT.UA (№43—44) документ "Пропозиції МОН щодо оптимальної моделі розвитку вітчизняної науки" став для нас, членів робочої групи, яка працювала над Законом про наукову і науково-технічну діяльність, справжньою несподіванкою. По-перше, ситуація з дорученням В.Гройсмана досить дивна. Коли 29 вересня 2016 р. прем"єр-міністр доручає підготувати пропозиції щодо оптимальної моделі розвитку української науки разом з оперативним планом її реформування, то це свідчить про те, що або погано спрацювали ті, хто готував для нього матеріали про наявний стан речей, або це просто імітація бурхливої діяльності без бажання розбиратися в суті питання. Може, звісно, бути і те, й інше. Річ у тому, що рівно рік тому, 26 листопада 2015 р.,Верховна Рада ухвалила Закон про наукову і науково-технічну діяльність, який дав принципову відповідь на питання реформи наукової сфери. Закон набрав чинності, про нього як про успішну реформу відзвітував уряд, і, хоча й дуже повільно, але тим-таки Кабінетом міністрів він упроваджується в життя… І аж раптом виявляється, що терміново потрібно науку реформувати, а як — невідомо! (Парадоксально, особливо зважаючи на те, що реформа буксує саме тому, що уряд уже більше ніж на чотири місяці затримує викон&ання закону, який її запускає.) Наступний крок цілком логічний — звертаються до Міністерства освіти і науки (МОН), бо саме цей центральний орган виконавчої влади відповідає за науку. Слід було би очікувати, що профільний заступник міністра у відповід&ь на запит прем"єр-міністра ґрунтовно роз"яснить, яку реформу науки закладено в законі. А також зверне увагу на необхідність прискорити ухвалення потрібних для її здійснення нормативно-правових актів і, крім того, разом зі стейкхолдерами наукової сфе&ри підготує перелік невідкладних питань (а їх, як відомо кожному науковцеві, багато!), які вже давно мали би бути вирішені на рівні Кабінету міністрів. На жаль, читаючи документ, підписаний М.Стріхою, можемо констатувати: цього не сталося. Натомість,& поміж іншого, було запропоновано кардинально іншу концепцію реформи, яка порушує попередній консенсус і вступає у протиріччя із Законом про наукову і науково-технічну діяльність".
