"Група науковців заявила про те, що у наукових статтях міністра освіти Лілії Гриневич є плагіат. Це викликало справжнє інформаційне цунамі. Що й зрозуміло — щойно відгримів скандал із докторською дисертацією Катерини Кириленко, і міністр розповідала провтілення принципів академічної доброчесності, про використання міжнародного досвіду у цій справі, а тут — така халепа. Свої гріхи Лілія Гриневич чесно визнала. На жаль, не в офіційних заявах, а у "Фейсбуці": "Ці дві статті писалися в перервах між законодавчою роботою, уривками і похапцем. Тоді ж усвідомила — неможливо поєднувати політичну діяльність і наукову роботу. Відклала ідею докторської дисертації до кращих часів. Жодних наукових статей з того часу не публікувала. За результатами автоматизованогоаналізу цих статей через систему "Антиплагіат", оригінальність першої роботи — 89%, другої — 82%. Визнаю, що деякі зауваження до цих двох статей є справедливими. Публічно обіцяю, що зазначені статті не використовуватиму в подальшому науковому доробку".
