Статтю присвячено одному з важливих аспектів імміграційної політики Чехословацької республіки впродовж 1920-1930-х рр., а саме - запровадженню паспортів для біженців. Основну частину таких осіб складали вихідці з територій колишньої Російської імперії, зокрема українські політичні емігранти. За умов недостатнього вивчення згаданого аспекту, стаття базується на матеріалах Національного архіву Чеської республіки і Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, а також на опублікованих документах. Імміграційна політика Чехословацької республіки визначалася сукупністю факторів і умов зовнішньополітичного та внутрішньополітичного характеру. У статті висвітлено проблему біженців у Європі як важку спадщину Першої світової війни та спробу її розв"язання Лігою Націй. Насамперед це вбачалося у визначенні правового статусу таких осіб та забезпеченні їх особистими документами. Ці функції для біженців мав реалізувати "паспорт Нансена". Незважаючи на недосконалість заходів Ліги Націй у політиці щодо біженців, її досвід буде враховано Організацією Об"єднаних Націй після Другої світової війни. Розглянуто позицію Чехословаччини щодо біженців, приєднання її до міжурядових угод та реалізацію прийнятих міжнародних рішень на території респу&бліки. Продемонстровано ставлення світового співтовариства та чехословацького керівництва до українських політичних вигнанців.
The article is devoted to one of the important aspects of the immigration policy of the Czechoslovak Republic during the 1&920-1930s, including the introduction of passports for refugees. These are immigrants from the former Russian Empire, including the Ukrainian political migrants. Given the lack of study mentioned aspect, the article is based on materials of the Natio&nal Archives of the Czech Republic and the Central State Archives of higher authorities and management of Ukraine, as well as published documents. Immigration policy of the Czechoslovak Republic was determined by a combination of both foreign factor &and domestic policy factor. The article highlights the emergence of the refugee problem in Europe, a heavy legacy of World War II, and attempting to resolve this trouble using the League of Nations. First it was seen in defining the legal status of s&uch persons and ensuring their personal documents. These functions refugees had to realize "Nansen Passport". Although imperfect measures of the League of Nations policy on refugees, her experience will be considered by the United Nations after the S&econd World War. Czechoslovakia position on refugees, its accession to international agreements and the implementation of international decisions taken in the republic are considered. The attitude of the international community and the Czechoslovak l&eadership to the Ukrainian political exiles are demonstrated.
