Стаття присвячена розгляду проблеми достовірності знання в емпіричному соціологічному дослідженні. Автор здійснює уточнення поняття достовірності, аналізуючи його в якості показника істинності знання, що вказує на його відповідність об"єктові дослідження. Спираючись на досягнення таких дослідників, як Е. Борель, П.Копнін, В.Волович визначає співвідношення ймовірності та достовірності як характеристик доказовості знання. Окрема увага приділяється співвідношенню понять невизначеності та достовірності знання. Також здійснюється уточнення змісту та обсягу понять помилки й невизначеності. На основі теоретичних здобутків А. Зайделя, Ю.Кемниця, Л. Брілюена аналізуються причини помилок, а також здійснюється їх класифікація. Автор аналізує поняття елементарноїта складної помилки, вказує на адитивну природу помилки. В публікації відзначається, що поняття помилки позначає неповноту знання, що стосується одиничного даного. В той же час невизначеність охоплює весь обсяг неповноти нового знання як результату дослідження загалом і не зводиться до суми складних помилок. Поняття невизначеності розглядається як показник, що має стосунок до ймовірності як характеристики доказовості знання. Методологічним фоном дослідження є концепція постнекласичної науки білорусь&ко-російського філософа В.С. Стьопіна.
The article considers the problem of the credibility of knowledge in empirical sociological research. The author makes a refinement of the concept of credibility, analyzing it as an indicator of true knowledge.& Building on the achievements of the researchers, as E. Borel, P.Kopnin, V.Volovich determines the ratio of the probability and reliability characteristics as evidence of knowledge. Particular attention is paid to the relation of concepts of uncertai&nty and certainty of knowledge. Also performed clarifying the content and scope of the notion of error and uncertainty. On the basis of theoretical achievements A. Seidel, Y.Kemnits, L. Brillouin analyzes the causes of errors and perform their classi&fication. The author analyzes the concept of elementary and complex error indicates the additive nature of the error. The publication notes that the notion of error refers to the incompleteness of knowledge related to the data. At the same time uncer&tainty covers the entire scope of the incompleteness of new knowledge as a result of the study as a whole and can not be reduced to the sum of complex errors. The concept of uncertainty is considered as indicators relevant to the probability characte&ristics as evidence of knowledge. Methodological background of the research is the concept of postnonclassical science of V. Stepin.
