Перші десятиліття XXI століття характеризуються глибокими змінами поглядів на найбільш ефективні та раціональні джерела енергетичних ресурсів. Наразі визначальним є пошук оптимального співвідношення можливостей за існуючих в енергетичній політиці, що є складною проблемою і викликом для сучасної цивілізації. Сучасна епоха змушує переглядати структурні пропорції енергетичних балансів країн - імпортерів енергоресурсів, а також коригувати енергетичну політику в бік максимального підвищення рівня енергоефективності, збільшення частки альтернативних енергоресурсів і диверсифікації енергопостачання. Україна переживає складний етап незалежного соціально - економічного розвитку, в якому вирішальну роль відіграє реальний сектор економіки держави. При цьому, задекларована пріоритетність політики енергозбереження тривалий час не була підкріплена ефективною формою та механізмами взаємодії влади, бізнесу та наукового потенціалу у питаннях впровадження інноваційних енергозберігаючих технологій. Необхідність адаптації національної економіки до ринкових цін на енергоносії стала каталізатором проблеми ефективного використання енергоресурсів. У цьому контексті потенціал енергоефективності може стати реальним ресурсом подолання кризових явищ, стабілізації та подальш&ого зростання економіки держави на інноваційній основі.
The beginning of the XXI century is characterized by profound changes in perceptions of public opinion on the most effective and efficient energy sources. Search of optimal configuration possib&ilities for the existing economic, environmental and social constraints in energy policy is a complex issue and challenge for modern civilization that goes far beyond even the global energy crisis of the 70s of the last century. The current global fi&nancial-economic crisis has exacerbated the problem of extremely energy for sustainable human development. Ukraine is going through a difficult phase of the independent socio - economic development in which crucial real economy of the state. However,& the declared priority of energy saving policy has not been supported for a long time by efficient forms and mechanisms of cooperation between government, business and scientific potential issues in implementing innovative energy saving technologies.& The need of the national economy adaptation to market energy prices has become a catalyst for efficient use of energy. In this context, the energy potential can be a real resource for overcoming the crisis, stabilization and further growth of the st&ate economy on an innovative basis.
Начало XXI века характеризуется глубокими трансформациями представлений общественного мнения о наиболее эффективных и рациональных источниках энергетических ресурсов. Поиск оптимальной конфигурации возможностей пр&и существующих экономических, экологических и социальных ограничениях в энергетической политике является сложной проблемой и вызовом для современной цивилизации, далеко выходит за пределы даже глобального энергетического кризиса 70-х годов прошлого в&ека. Современная эпоха заставляет пересматривать структурные пропорции энергетических балансов стран - импортеров энергоресурсов, а значит и корректировать энергетическую политику в сторону максимального повышения уровня энергоэффективности, увеличен&ия доли альтернативных энергоресурсов и диверсификации энергоснабжения. На фоне таких глобальных тенденций, современный мировой финансово-экономический кризис чрезвычайно обострил проблему энергообеспечения устойчивого развития человечества. Украина &переживает сложный этап независимого социально-экономического развития, в котором решающую роль играет реальный сектор экономики государства. При этом, задекларированная приоритетность политики энергосбережения длительное время не была подкреплена эф&фективной формой и механизмами взаимодействия власти, бизнеса и научного потенциала в вопросах внедрения инновационных энергосберегающих технологий. Необходимость адаптации национальной экономики к рыночным ценам на энергоносители стала катализатором&
