Правовий статус посадових осіб відрізняється від статусу інших службовців. Від того як здійснюється і регулюється їх діяльність багато в чому залежить ефективність роботи різних ланок державного апарату. Разом з тим сувора регламентація правового становища посадових осіб пов"язана з їх правильним відмежуванням від інших службовців і з тим, наскільки чітко і одноманітно формулюється саме поняття посадової особи. В даний час необхідність вироблення єдиного визначення посадової особи визнається більшістю авторів, що працюють в різних галузях правової науки та державного управління.
Проблема дослідження правового статусу посадової особи має підвищене значення саме в даний час, так як більша частина присвячених їй робіт відноситься ще до радянського періоду і в них не враховуються зміни, що відбулися в законодавстві нашої країни за останні роки, коли вся система державного управління зазнала суттєвих змін, що спричинило за собою нове розуміння місця і ролі державної влади та її посадових осіб у суспільстві.
Посадові особи відіграють домінуючу роль у здійсненні державного управління. Поняття посадової особи є одним з корінних в юридичній науці та системі державного управління. Розкриття змісту даного поняття безпосередньо пов"язане з місцем і роллю в& управлінні країною державних органів, насамперед таких їх характеристик, як: відносна відособленість, самостійність; участь у здійсненні функцій держави; діяльність від його імені та за дорученням; володіння державно-владними повноваженнями; наявніс&ть відповідної компетенції та структури; застосування властивих органу організаційно-правових форм діяльності. Органом держави може бути одна посадова особа чи організована група посадових осіб, таким чином, орган державної влади - це організаційно-п&равовий інститут практичного здійснення компетенції як сукупності повноважень щодо предмета відання, встановленому Конституцією України. Адміністративна відповідальність посадових осіб є на даний момент найбільш невдосконаленим видом відповідальності&. Основні проблеми її накладення і застосування пов"язані в даний час з двома питаннями: відсутністю в адміністративному законодавстві єдиного визначення посадової особи і прогалин або навпаки суперечність норм в адміністративному законодавстві.
Пра&вовой статус должностных лиц отличается от статуса других государственных служащих. От того как осуществляется и регулируется их деятельность во многом зависит от эффективной работы различных звеньев государственного аппарата. Вместе с тем строгая ре&гламентация правового положения должностных лиц связана с формулированиемпонятия должностного лица. В настоящее время необходимость выработки единого определения должностного лица признается большинством авторов, работающих в различных отраслях право&вой науки и государственного управления.
Проблема исследования правового статуса должностного лица имеет повышенное значение именно в настоящее время, так как большая часть посвященных ей работ относится еще к советскому периоду и в них не учитывают&ся изменения, произошедшие в законодательстве нашей страны за последние годы, когда вся система государственного управления претерпела существенные изменения, что повлекло за собой новое понимание места и роли государственной власти и ее должностных &лиц в обществе.
Должностные лица играют доминирующую роль в осуществлении государственного управления. Понятие должностного лица является одним из коренных в юридической науке и системе государственного управления. Раскрытие содержания данного понят&ия непосредственно связано с местом и ролью в управлении страной государственных органов, прежде всего таких их характеристик, как: относительная обособленность, самостоятельность; участие в осуществлении функций государства; деятельность от его имен&и и по поручению; владение государственно-властными полномочиями; наличие соответствующей компетенции и структуры. Административная ответственность должностных лиц является на данный момент наиболее неусовершенствованным видом ответственности. Основн&
