Стаття присвячена характеристиці криміногенного потенціалу діяльності засобів масової інформації. Доводиться, що разом із позитивними складовими, які визначаються інституціоналізацією ліберальних суспільних інституцій, засоби масової інформації здатні продукувати криміногенні ризики як загальносоціального, так і групового рівня відтворення. Відстоюється думка про те, що за певних умов вказані ризики здатні інтегруватися безпосередньо до детермінаційного комплексу злочинності шляхом поширення культу насильства й жорстокості, підсилення ефектів призонізації, феномену звикання до злочинності, а також конструювання викривленої соціальної реальності.
