Статтю присвячено визначенню канонів екологічності комунікації в контексті французької лінгвокультури. Встановлено ортологічний, ціннісний, емотивний та природно-біологічний аспекти екологічності комунікації, схарактеризовано ознаки кожного з них. Канонами екологічності комунікації у рамках французької лінгвокультури визначено усвідомлене слідування національним культурним та історичним традиціям у щоденній комунікативній практиці, позитивна емотивна модальність спілкування і мажорне світосприйняття якархетипові ціннісні домінанти і регулятиви комунікативної поведінки, національну політику мовного пуризму, а також турботу про біологічну гармонійність спілкування.
The article outlines the ecological criteria of the communication and analyzes each of them in the context of the French linguoculture. The orthological, axiological, emotive and natural-biological aspects of the communication ecology are determined. The French communicationl ecology"s canons present the conscious adherence to national cultural and historical traditions in the everyday communicative activity, the positive emotional modality and the worldview as archetypical evaluative dominant and regulative of the communicative behavior, the national policy of linguistic purism and th&e concern for the biological harmony of communication.
Статья посвящена определению канонов экологичности коммуникации в контексте французской лингвокультуры. Установлены ортологический, ценностный, эмотивный и природно-биологический аспекты экологи&чности коммуникации и охарактеризованы признаки каждого из них. Канонами экологичности коммуникации определены осознанное следование национальным культурным и историческим традициям в ежедневной коммуникативной практике, позитивная эмотивная модально&сть общения и мажорное мировосприятие как архитипические ценностные доминанты и регулятивы коммуникативного поведения, национальная политика языкового пуризма, а также забота о биологической гармоничности общения.
