В статті розглядаються два підходи до перекладу драматичних творів: "літературний переклад", призначений для читання, і "сценічний переклад", розрахований на втілення п"єси в театрі. Вивчаються перекладацькі стратегії і тактики відтворення фонетичних особливостей на прикладі п"єси Б. Шоу "Пігмаліон" і двох українських версій: О. Мокровольського та М. Павлова.
The article highlights the two ways of drama translation: "translation for page" primarily meant for reading and "translation for stage" aimed at a theatrical performance. The strategies and tactics of translation to reproduce the phonetic deviations as a part of plot development in B. Shaw"s play "Pygmalion" are considered.
Статья рассматривает два подхода к переводу драматических произведений: "литературный перевод", который предназначен для чтения, и "сценический перевод", ориентирован на сценическое воплощение пьесы. Изучаются стратегии и тактики переводчиков, направленные на воспроизведение фонетических особенностей на примере пьесы Б. Шоу "Пигмалион".
