Як відомо, російські "собиратели земель" заявляють про "исконную" належність територій на Сході України російській державі. Навіть заселення їх українцями подається як привласнення ними земель, споконвічно належних Росії, — Слобожанщина, мовляв, виниклана власне російських теренах, а про Донбас і поготів говорити нічого… При цьому "за кадром" залишається цікавий факт: як свідчать історичні джерела, землі не лише майже всього сучасного українського Лівобережжя, а й суміжні області Росії, де нині розташовані міста Брянськ, Стародуб, Трубчевськ, Рильськ, Орел, Курськ, Воронеж, стали належати російській короні не так уже й давно. Це територія колишньої Сіверської землі, яка до початку XVI ст. входила разом із рештою тодішніх українських теренів до складуВеликого князівства Литовського, і лише в 1500–1503 рр. була захоплена Московією. Але незабаром, з початком XVII ст., південно-західна половина її на півстоліття (до початку Хмельниччини) відійшла до Речі Посполитої, будучи в її складі знову об"єднаною з рештою українських земель. Саме ж населення тодішньої Сіверщини аж ніяк не було етнічно російським.
