В огляді проаналізовано існуючі на сьогодні біомаркери, які дозволяють виявити хронічне зловживання алкоголем, а саме: вуглевод-дефіцитний трансферин, активності ГГТ, АлАТ, АсАТ, [beta]-ГКА; індекс сіалова кислота - Апо J, рівень циркулюючих цитокінів (TNF-[alfa], IL-1 і IL-6), [alfa]-1- та [alfa]-2-глобулінів, сироваткового амілоїду A4, фібронектину та ін. На сьогодні результати дослідження протеому в організмі осіб, що зловживають алкоголем, містять значну кількість артефактів у зв"язку з подвійним зловживанням іншими речовинами (наприклад, кокаїном, тютюном), специфічним дефіцитом харчування, наявністю дисфункції органів. Підсумовуючи проведений аналіз наукової літератури можна засвідчити недостатню кількість досліджень, які стосуються змін протеому на різних етапах розвитку алкогольної інтоксикації. Важливим завданням є виявлення біомаркерів, які б дозволили вимірювати рівень споживання алкоголю шляхом виявлення пошкодження тканин або інших фізіологічних реакцій на зловживання алкоголем протягом тривалого часу. Стратегії пошуку біомаркерів алкоголізму повинні включати ідентифікацію білків, кількість яких відрізняється у алкоголіків і не-алкоголіків. Розшифровка індивідуального протеому, ймовірно, буде частиною розвитку персоналізованої медици&ни майбутнього.
В обзоре проанализированы существующие на сегодня биомаркеры, которые позволяют выявить хроническое злоупотребление алкоголем, а именно: углевод-дефицитный трансферрин, активности ГГТ, АлАТ, АсАТ, [beta]-ГКА; индекс сиаловая кислота &- Апо J, уровень циркулирующих цитокинов (TNF-[alfa], IL-1 и IL-6), [alfa]-1 и [alfa]-2-глобулинов, сывороточного амилоида A4, фибронектина и др. На сегодня результаты исследования протеома в организме лиц, злоупотребляющих алкоголем, содержат значит&ельное количество артефактов в связи с двойным злоупотреблением другими веществами (например, кокаином, табаком), специфическим дефицитом питания, наличием дисфункции органов. Подытоживая проведенный анализ научной литературы можно говорить о недоста&точном количестве исследований, касающихся изменений протеома на разных этапах развития алкогольной интоксикации. Важной задачей является выявление биомаркеров, позволяющих измерять уровень потребления алкоголя путем выявления повреждения тканей или &других физиологических реакций на уровень злоупотребления алкоголем в течение длительного времени. Стратегии поиска биомаркеров алкоголизма должны включать идентификацию белков, количество которых отличается у алкоголиков и не-алкоголиков. Расшифровк&а индивидуального протеома, вероятно, будет частью развития персонализированной медицины будущего.
In the review it was characterized today existing biomarkers that allow to detect chronic alcohol abuse, namely: carbohydrate-deficient transferrin, t&he activity of GGT, ALT, AST, [beta]-hexosaminidase; sialic acid index of apolipoprotein J, circulating levels of cytokines (TNF-[alfa], IL-1 and IL-6), [alfa]-1- and [alfa]-2 globulins, serum amyloid A4, fibronectin, and others. At present results o&f the studies of alcohol abusers organism"s proteome contain significant amount of artifacts, which are connected with the other substances of double abuse (e.g. cocaine, tobacco), specific nutrition deficiency, and the presence of organs dysfunction&. Summarising the scientific literature analysis we can attest the lack of research concerning proteome changes at different stages of alcohol intoxication. An important task is to identify biomarkers that would allow measuring the level of alcohol c&onsumption by detecting tissue damage and other physiological reactions on the alcohol abuse over time. Strategies of alcoholism biomarkers research should include the identification of proteins, which number differs in in alcoholics and non-alcoholi&cs. Decoding of individual proteome is likely to be part of the future personalized medicine.
