У статті зроблена спроба у світлі характеристики метафоричної мови мандрівної реляції “Через сербські землі” (1904) Мері Едіт Дарем, у контексті європейського
дискурсу на Балканах, показати намагання письменниці деметафоризувати і демістифікувати сербську територію (Сербію, Боснію і Чорногорію). Крім онтологічних метафор, традиційно присутніх в європейському мандрівному дискурсі, британська авторка оповідає барвисту ‘культурну історію’, таким чином підсилюючи екзотичне уявлення про регіон.
