У статті викладено результати емпіричного дослідження зв"язку між переважаючими копінг-стратегіями та механізмами психологічного захисту, що використовуються адвокатами із синдромом емоційного вигорання. У адвокатів зі сформованим синдромом емоційного вигорання на дуже високому рівні виражений агресивний гумор як своєрідний механізмпсихологічного захисту. Факторний аналіз дозволив встановити, що емоційне вигорання взаємопов"язане з відсутністю в арсеналі індивіда адаптивних копінг-стратегій та загальною напруженістю механізмів психологічного захисту, а також те, що прояви агресивного та самозневажливого гумору індивіда поєднані зі слабкою вираженістю адаптивної копінг- моделі вступу у соціальний контакт.
В статье изложены результаты эмпирического исследования связи между преобладающими копинг-стратегиями и механизмами психологической защиты, которые используются адвокатами с синдромом эмоционального выгорания. У адвокатов со сложившимся синдромом эмоционального выгорания на очень высоком уровне выражен агрессивный юмор как своеобразный механизм психологической защиты. Анализ позволил установить, что эмоциональное выгорание связано с отсутствием в арсенале индивида адаптивных копинг-стратегий и общей напряженностью механизмов психологической защи&ты, а также с тем, что проявления агрессивного и самоуничижительным юмора индивида объединены со слабой выраженностью адаптивной копинг-модели вступления в социальный контакт.
The article presents the results of empirical study on the relationship b&etween the dominant coping strategies and psychological defense mechanisms that are used by lawyers with the syndrome of emotional burnout. Attorneys with the existing syndrome of burnout demonstrate a very high level of aggressive humor as a kind of& psychological defense mechanism. The analysis revealed that emotional burnout due to the lack in the arsenal of an individual"s adaptive coping strategies and the overall intensity of psychological defense mechanisms as well as the fact that the man&ifestations of aggressive and selfdeprecating humor of the individual combined with weak adaptive coping model of entry into social contact.
