У статті розглядаються засоби моделювання постаті Сави Чалого в однойменній трагедії М. Костомарова. Модель образу зіставляється із фольклорною та літературною інтерпретаціями цього персонажа. Письменник утілює в Саві Чалому свій ідеал, в якому моральніпроблеми поєднано з героїчними рисами. Драматург осмислив важливу тему вірності й зради, вмотивувавши дії персонажа, й порушив актуальну проблему відповідальності за свої вчинки.При цьому митець проектує особисті взаємини на історичний та соціальний простір. Основні засоби творення характеру Сави Чалого аналізуються на сюжетно-образному рівні, з урахуванням родо-жанрової специфіки тексту. Значна увага приділяється вивченню поведінки та вчинків героя під впливом певних життєвих ситуацій. Досліджується імова персонажа (діалоги та монологи). М. Костомаров зумів надати національній драмі історіософського звучання й глибокого психологізму, оригінально відтворити складні історичні протиріччя, створити новий тип героя, що суттєво відрізнявся від відомих в українській драматургії.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
