У статті розглянуто паремії із соматичним компонентом око в «Галицько- руських народних приповідках». Досліджено семантичні, структурні та емоційно-оцінні особливості цих паремій. Визначено специфіку їхньої тематико-ідеографічної організації, з’ясувано роль аналізованих одиниць у фор- муванні української мовної картини світу та розкрито їхній прагматичний потенціал, смислову структуру.
