З моменту здобуття Україною незалежності МВФ грає роль злого і багатого друга для української влади, з яким просто неможливо не співпрацювати! До речі, опозиція цієї співпраці просто не може не критикувати. Це дежавю вже давно набридло. Адже уряди в Україні довго не живуть, інституційної пам"яті у влади немає, до речі, як і стратегічних цілей. А що є завжди? Завжди є брак грошей, ідей, фахівців, але головне — дефіцит лідерства і стратегії у влади. Зрозуміло, що влада з такими характеристиками просто неможе існувати без зовнішньої допомоги, тоді як МВФ якраз і пропонує гроші, ідеї та фахівців, причому грошей — досить багато, ідеї відпрацьовано до якісних операційних і тактичних рекомендацій, фахівці — одні з найкращих серед існуючих у світі вузьких спеціалістів, зазвичай із великим досвідом. Чого МВФ дати не може, так це нової стратегії розвитку України та лідерства, іншими словами, політичної волі до стратегічних реформ.
