Статтю присвячено розгляду ролі освіти як показника і фактора розвитку
людського потенціалу суспільства, рушійної сили соціальних змін.
Розкриваючи цю роль, автор спирається на теорію соцієтальної трансформації
Т. І. Заславської як найбільш органічнута таку, що володіє потужною пояснювальною силою щодо подій і процесів, які відбуваються в більшості
пострадянських країн, у тому числі і в Україні. Робиться висновок про те, що в основі розробки і прийняття державних рішень у галузі освіти повинен лежати
принцип рівності можливостей, який є скоріше декларативним, ніж таким,
що реалізується на практиці. Практична реалізація цього принципу могла б сприяти розвитку і більш повному розкриттю людського потенціалу. Увага
акцентується на необхідності проведення соціологічних досліджень, результати
яких могли б послужити «зняттю» проблеми елітарності освіти.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
