Територіальна громада села Пістинь першою з сіл Івано-Франківщини стала на захист своїх конституційних прав розпоряджатися своєю землею та самоврядувати у своїх адміністративних межах. Життя селу перевернув президентський указ 2002 р. Не питаючи мешканців ані Пістиня, ані інших сіл, ніби їх взагалі не існує, понад 32 тис. га у Косівському районі (третина його території, причому землі з високим економічним потенціалом, впритул до сільських вулиць) були оголошені природно-заповідним фондом і передані новоствореному національному природному парку "Гуцульщина" — разом із пасовищами, державними експлуатаційними лісами, а подекуди — з дорогами, туристичними садибами та цвинтарями. До "Гуцульщини", а точніше до Міністерства екології та природних ресурсів, якому парк підпорядкований, щедрим розчерком пера перейшли законсервовані нафтогазові родовища, діючі кар"єри і навіть засвідчені державними актами приватні земельні ділянки.