Досліджуються основні напрями та методи антирелігійної політики радянської влади в сільській школі на Чернігівщині впродовж 1920–1930-х рр. З’ясовано організаційні та інституційні засади реалізації антирелігійної політики в даному регіоні. Окреслено умови, за якими педагоги ставали безпосередніми виконавцями політики більшовицького режиму в антирелігійній сфері. Показано роль сільських учителів у втіленні антирелігійної пропаганди та труднощі, з якими вони стикалися.
Main directions and methods of anti-religious policy of the Soviet administration in the rural school of the Chernihiv region during the 1920–1930th years under authoritarian communist regime are discussed. The article is dealt with revealing organizational and inst tutional foundations of realization communist anti-religious policy in the noted region; with conditions, under which teachers became first-hand providers of the policy of the Bolshevik power. The role of rural teachers in realization anti-religious atheist propaganda as well as difficulties which rural specialists had to overcome are analyzed. It is stated, that extremely active ideological policy of the Bolshevik regime, repressions against dissidents obliged rural teachers to accept the position of atheists and activi&sts in anti-religious sphere. However een under severe control of the communist administration over the society there were facts of protesting acts of rural teachers against anti-religious pressing, dealt with aspiration to preerve their right on lib&erty of conscious or even to take holy orders.
