У Національному музеї Тараса Шевченка напередодні Міжнародного дня музеїв – 2016 започатковано дослідницький проект «Dubia / Сумнівні». Експозицію побудовано на малодосліджених творах живопису й графіки 1830-х – 1860-х рр. із власної колекції музею. Всі вони надійшли як приписувані Тарасу Шевченку. Однак авторство Кобзаря згодом викликало сумнів – у першу чергу, через невідповідність Шевченковій живописній та графічній манері. Процес атрибуції складний, тривалий, проте гарантує цікаві, часом несподівані повороти. Уперше експонується збірка з 11 рисунків, що до 1923 р. належала родині Шевченкового товариша Федота Ткаченка, вчителя малювання в Полтавській гімназії. Коли кілька років тому музеєві запропонували придбати акварель Т. Шевченка «Царський сад», яка вважається втраченою, стало зрозуміло, що серед рисунків із збірки Ткаченка є один, який можна розглядати як підготовчий етюд до акварелі – голова невідомої молодої жінки. Ймовірно, це та сама дівчина, яка стала прототипом однієї з героїнь повісті «Близнецы»
