Простежено історію розвитку бекпекінгу як нового соціально-культурного явища; зроблено огляд ре-зультатів досліджень цього явища західними вченими. Доведено, що мобільність як така стає істотним ресур-сом у прагненні до термінальних цінностей, при цьомуіз засобу все більше перетворюючись на самоцінність. Бекпекінг як соціально-культурне явище і нова соціальна практика мобільності на Заході вже має свою історію розвитку і сформувався як новий науковий напрям досліджень. Проведене дослідження дозволяє виділити два етапи в розвитку бекпекінгу: перший етап (1960 – 1989) – формування бекпекінгу як соціально-культурного явища і нової глобальної практики мобільності; другий (1990 – теперішній час) – етап теоретичної рефлексії та інституалізації нового наукового напряму досліджень.
