У статті йдеться про особливості народного осмислення нових соціальних ролей людини відповідно до історичних та психололгічних чинників її буття. Акцентовано на тому, що соціально-побутовий фольклор відображує результати осмислення народом різних явищ, подій, обставин суспільного життя, пропонує цілісне, узагальнене, типове ставлення до них. З"ясовано, що досліджувані тексти репрезентують трансформації соціальних норм поведінки, етико-естетичних принципів, що стали логічним результатом історичних, політичних та психологічних зрушень.
