У статті досліджується проблема “апріорного” в концептуальному прагматизмі К.С. Льюїса. Використання “апріорного” як аргументу американський філософ розповсюджує на дослідження елементу “даності” пізнавального досвіду. Доводиться, що у сфері зрілого людського досвіду апріорне починається з поняття, тим самим засвідчуючи його двокомпонентність – наявність чуттєвих даних і результатів інтелектуального пізнання. Природа “апріорного” розкривається в темпоральності і процесній динаміці реального світу. Показано, що підсумком логічних міркувань дослідження є аргументація знання як “онтологічно реального”, досвід котрого відкриває перспективи нової системи епістемологічного мислення. Аргументація Клайва Льюїса дає підстави висновувати, що завдяки досвіду уможливлюється осягнення в певному контексті світового процесу. Апріорний елемент досвіду має свої витоки в конкретності
людської поведінки, слугує головним аргументом для розуміння духу класичного прагматизму, культури мислення і поліфонії філософського знання.
