Деякі територіальні простори мають, завдяки наявності спадщини, певне емоційне забарвлення, що сприяє розвитку культурного спеціалізованого туризму, який у європейській практиці набув терміна "нішевий туризм". Lослідження, подане в цій статті, пропонує розглянути органну спадщину України не тільки як музичну, але, у першу чергу, як елемент культурної спадщини території, що в разі правильних процесів валоризації може стати маркером атрактивности туристичної дестинації. Як перший етап дослідження було використано феноменологічний підхід, який показав сприйняття органа як об"єкта культури мешканцями Харкова. На основі європейського досвіду валоризації спадщини та розвитку нішевого туризму як альтернативи масового для специфічних територій запропоновано розробити концепцію використання органної спадщини територій України як основного компонента туристичного продукту для залучення окремих мас споживачів. Таким чином, гіпотезу Поля Клаваля про те, що образи й музика надихають уми та серця, може також бути застосовано до органа шляхом розгляду взаємодії територій і суб"єктів крізь призму нематеріального. Отже, наукову методологію, що пропонують, інтегровано до інноваційного міждисциплінарного підходу, метою якого є розроблення певних дій, що пов"яжуть &між собою об"єкт, територію та процеси валоризації, необхідні для розвитку нішевого туризму.
