Зроблено огляд наукових досліджень з методики формування усномовленнєвої комунікативної компетентності студентів з врахуванням вікових характеристик,що доведено лабораторними та аудиторними дослідженнями; також надано огляд досліджень взаємодії першої (рідної) мови з другою (іноземною) мовою з урахуванням психолого-типологічних особливостей дорослого студента; досліджено основні психологічні чинники, що впливають на оптимізацію вивчення іноземної.
Студентський вік є найбільш плідним для удосконалення психічних функцій людини,- відбувається перебудова внутрішніх функціональних й міжфункціональних структур, що приводить до зміни показників, які характеризують розвиток психічних функцій. Проблема впливу вікових особливостей на темп просування в іноземній мові досліджена недостатньо, й, майже зовсім не дослідженою є практика викладачів вузів, що здійснюють процес навчання на неспеціальних факультетах.
Психологічні експерименти доводять,що оволодіння іноземною мовою ускладнюється втручанням в даний процес так званого "внутрішнього" перекладу, мовноінтелектуальна діяльність здійснюється, спочатку, на більш вдосконаленому засобі рідною мовою, а на далі, - пошуком лексико-граматичних елементів іноземною мовою.
Необхідність залучення рідної мови, як по&середника,на різних етапах навчання не є однаковою, що може стати показником рівня володіння іноземною мовою. Оскільки необхідною характеристикою сенсорних та розумових операцій людини є час, то про ступінь участі рідної мови у процесі іноземного мов&лення можна судити по часових показниках мововиробництва іноземною мовою та рідною.
Досліди та результати якісно-кількісних характеристик в експериментах не розкривають характер дії тих психологічних механізмів, результатом впливу яких є специфічні &особливості розвитку на різних вікових етапах під час навчання у вищому закладі освіти, психологічне пояснення даного експерименту є необхідним.
