"Если друг оказался вдруг"… Що робити Києву після того, як польський парламент у липні прийняв постанову "Про вшанування пам"яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян II Речі Посполитої у 1943–1945 рр."? Адже якщо для поляків визнання Волинської трагедії геноцидом і встановлення 11 липня Національним днем пам"яті жертв геноциду — відновлення історичної справедливості, то для українців таке трактування подій 1943–1944 рр. неприйнятне. І з історичної точки зору, і з моральної. Історія з постановою викликає обурення в Україні не тільки тому, що трагедія 1943–1944 рр. оцінюється як геноцид, а й тому, що поляки покладають однозначну відповідальність за неї тільки на українців — ОУН, УПА та дивізію СС "Галичина". До того ж свій однобічний погляд на цю трагедію польська сторона підносить як істину, відмовляючи Україні в праві мати своє бачення історії.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
Вибачте, зараз проходить оновлення бази системи, тому пошук тимчасово недоступний.
Спробуйте будь ласка через 20 хвилин