Однією з причин, через які Сталін зажив слави параноїка, є звичка радянських спецслужб переслідувати і вбивати політичних противників не тільки в межах країни, а й поза ними. Список тих, кого вистежували і врешті-решт знищували, широкий — від Симона Петлюри до Льва Троцького. Уже після смерті Сталіна було вбито Льва Ребета і Степана Бандеру, болгарського дисидента Георгія Маркова. Та за цим списком якось губиться факт, що вбивства політичних противників за кордоном — практика не тільки сталінських часів.
