У статті розглянуто особливості освітньої діяльності ченців Василіянського Чину на Правобережній Україні наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ ст., охарактеризовано основні засоби, які використовувалися ними для розвитку та поширення освіти на цих теренах, показано реакцію тогочасної влади на культурно-просвітницьку діяльність василіан.