У статті йдеться про відображення національно-мовної картини світу в перекладних текстах А. Кримського поезії класиків східної літератури (Сааді, Хафіза, Хайяма), народних пісень із турецької, перської, арабської та інших мов, яка виявляється у використанні традиційних для українців народнопоетичних образів, емоційно забарвленої лексики, діалектизмів, ритмомелодики тощо.
