Попри домінування в українській культурі й суспільній думці "революційного тренду", точніше "тренду бунту", характерного для пригноблених колоніальних народів, знаходилися мислителі, які відкидали і навіть критикували ідею революції. Одним із перших серед них був Микола Костомаров (1817–1885). Передусім він відомий як історик, проте мав непогану філософську підготовку, був знайомий з німецькою класичною філософією, а в своїх творах неодноразово вдавався до філософських рефлексій.
