У роботі використано теоретичні, методологічні й емпіричні методи дослідження. Акцентується увага на необхідності надавати сучасній особистості майбутнього фахівця протягом навчання у вищій школі більш широкого спектру знань про світ, де одне з найважливіших місць посідає неоекономіка, котру прийнято трактувати з філософської точки зору як економіку знань, нових інформаційних технологій і бізнес-процесів.
Розглядаються роботи багатьох вітчизняних економістів (В. Бобров, В. Геєць, В. Євтушевський, А. Мазаракі, С. Мочерний, А. Шегда та ін.), сучасні методології соціально-економічного пізнання (В. Арутюнов, А. Мазаракі, С. Мочерний, А. Філіпенко й ін.)
"Безпосередніми першоджерелами при вирішенні проблем національного характеру економічних знань є твори В. Вернадського, І. Вишенського, І. Галятовського, І. Гізеля, М. Грушевського, М. Драгоманова, М. Зібера, М. Костомарова, П. Куліша, В.Липинського, І. Лисяк-Рудницького, митр. Петра Могили, С. Подолинського, Ф. Прокоповича, І. Пулюя, М. Туган-Барановського, Д. Чижевського, І. Франка та ін."
