У статті розглянуто перші спроби імітації гекзаметра в оригінальній румунській літературі кінця ХІХ — початку ХХ століття. Доведено, що у румунській поезії гекзаметр виступає як імітація трьох форм античного розміру: еквівалентом «правильної» античної форми грецького зразка з відтворенням первинного виду ритму; дактило-хореїчними варіаціями латинського зразка із одновершинним ритмом і німецького зразка із двовершинним ритмом; «псевдо-гекзаметрами» або дериватами гекзаметра, які допускають значні відхилення від античних канонів.
