На підставі багаторічного досвіду археолого-геофізичних досліджень, підтверджених розкопками, викладено основні принципи та критерії якісної інтерпретации даних магнітної розвідки пам"яток пізньоримського часу. Проаналізовано досвід високоточних магнітних зйомок на поселеннях і могильниках II - першої половини V ст н. е., розташованих у широких географічних межах - від Буковини до Лівобережжя Дніпра.
Магнітні дослідження проводились на чотирьох поселеннях і чотирьох могильниках черняхівської культури,серед яких поселення й могильник Комарів (Чернівецька обл.), поселення Малополовецьке-2А (Київська обл.), могильник Червоне-2 (Київська обл.), могильник Легедзине (Черкаська обл.), поселення Дмитрівка-3 (Полтавська обл.), поселення і могильник Війтенки-1 (Харківська обл.)
Карти локальних аномалій магнітної індукції ділянок складено за результатами польових вимірювань цезієвими магнітометрами з роздільною здатністю 0,001 нТл. Після обробки й обрахування аномальних значень магнітної індукції виконувалася інтерполяція до регулярної мережі 0,25х0,25 м. При виділенні типів магнітних аномалій, джерелами яких можуть виступати археологічні об"єкти, враховувалися такі критерії: розміри, інтенсивність, знак/знакозмінність, розташування негативної частини зн&акозмінної аномалії відносно магнітної півночі.
Виходячи з накопиченого досвіду магнітометрії пам"яток пізньоримського часу, при інтерпретації магнітних карт слід зосередитись на пошуку магнітних аномалій кількох визначених типів. На поселенні "архе&ологічними" можуть бути визнані слабкі (2…15 нТл) позитивні аномалії площею понад 1 м2. Такі аномалії формуються переважно над неглибокими житлами - напівземлянками й землянками, а також над більш масивними наземними житлами, перекритими шаром грунту& з потужністю більше 1,5 м (наприклад, внаслідок намиву грунту зі схилу). Також до "поселенських" відносяться знакозмінні аномалії, позитивна частина яких ізометрична й має площу до 4 м2. Інтенсивність таких аномалії може становити від 5 до 100 нТл і& більше, а негативна частина завжди знаходиться з північного боку. Такі аномалії формуються над печами та горнами.
З досвіду магнітної зйомки черняхівських могильників з упевненістю вдається виділити лише аномалії, пов"язані з глибокими, "князівськи&ми", похованнями-інгумаціями. Такі аномалії мають інтенсивність до 7 нТл і площу 3…8 м2. Вони формуються завдяки різниці намагніченостей матеріалу заповнення ями й оточуючої материнської породи.
Many years of experience in geophysical survey on arch&aeological sites confirmed by excavation results led us to develop the basic principles and criteria for qualitative interpretation of magnetic anomalies on Late Roman sites. Data have been obtained from high-resolution magnetic surveys of settlement&s and burial grounds dating back to the 2nd - first half of the 5th century AD across a wide geographic range - from Bukovyna to the Left bank of the Dnieper.
Magnetic studies were conducted on four settlements and four burial grounds belonging to t&he Cherniakhiv culture, including the Komariv burial ground and settlement site (Chernivtsi region), the Malopolovetske-2A settlement site (Kyiv region), the Chervone-2 burial ground (Kyiv region), the Legedzyne burial ground (Cherkassy region), the &Dmytrivka-3 settlement site (Poltava region) and the Viytenky-1 burial ground and settlement site (Kharkiv region).
Maps of induced magnetic anomalies were produced based on the results of field measurements using cesium magnetometers with 0.001 nTr&esolution. Processing and calculation of magnetic field anomalies were followed by generating a regular mesh (0.25x0.25 m).
The types of magnetic anomalies associated with archaeological sites are determined by the following factors: size, intensity&, positive/negative/alternating character, and the location of the negative part of an alternating anomaly relative to magnetic north.
The results of measurements and excavations on the Late Roman sites show that it is feasible to focus on a few typ&
