Авторами проведено дослідження керну та аналіз матеріалів геофізичних досліджень свердловин (ГДС) свердловини № 3А Зарічної площі Дніпровсько-Донецької западини з метою оцінки перспективності пластів як низькопористих колекторів вуглеводнів на основі вивчення структури їх пустотного простору. Комплекс петрофізичних досліджень газо-, нафто- і водонасичених порід проводився в Петрофізичній лабораторії ННІ "Інститут геології", у тому числі, в умовах змінних тисків. Проведено статистичну обробку густинних,електричних, фільтраційно-ємнісних та акустичних параметрів. Інтерпретацію даних ГДС було здійснено у програмному забезпеченні "Геопошук". База даних каротажних кривих включала результати вимірювань кавернометрії, акустичних, електричних та радіоактивнихметодів.
Визначення структури пустотного простору за даними ГДС та петрофізики проводилось за оригінальною методикою інверсії даних акустичних досліджень у структуру пустотного простору на основі методів найменших квадратів із використанням методів нелінійної оптимізації та умовних моментів. За стандартним аналізом каротажних даних та матеріалів петрофізики встановлено повну невідповідність висновків: породи за даними ГДС визначено як низькопористі пластиколектори, що за даними петрофізики не підтв&ердилось.
Проведений комплексний аналіз результатів досліджень акустичних властивостей в умовах змінних тисків надав можливість якісно визначити особливості структури пустотного простору порід. Авторами було оцінено кількісний розподіл пустот різних& форматів для колекції зразків керну та для пластів порід. За даними петрофізичних досліджень було визначено, що розглянуті пісковики у своєму складі практично не мають пустот тріщинного типу; пустотний простір органогенно-детритових вапняків складен&ий, в основному, міжзерновими та вторинними пустотами; доломітизовані вапняки, переважно, у своєму складі мають тріщинні пустоти (0,71%-0,95%). За даними ГДС визначено, що у дослідженому інтервалі
свердловини за структурою пустотного простору можуть& бути оцінені як перспективні породи-колектори чотири карбонатні пласти з високою тріщинною пористістю.
Встановлено у результаті комплексних досліджень, що даний інтервал свердловини містить ущільнені низькопористі колектори, які представлені перева&жно тріщинними доломітизованими вапняками.
Перспективою подальших досліджень щодо вивчення порід Зарічної та подібних площ є проведення дослідних робіт з врахуванням анізотропії, які планується провести на базі ННІ "Інститут геології". Результати на&ведених досліджень можуть бути використані для визначення перспективності порід різного літологічного складу та складності пустотного простору при вивченні їх нафтогазоносності.
The authors have conducted the investigation of rock samples and well l&ogging data for the layers of Zarichna 3A well (located in Zarichna area of Dnieper-Donets basin) in order to estimate their prospectivity as poor-porous reservoirs of oil and gas on the basis of their void space structure studies. A set of petrophys&ical studies of gas-, oil- and water-saturated rocks was conducted at the petrophysical lab of the Institute of Geology including investigations under the alternating pressure conditions. Statistical analysis of density, electrical, filtration and st&orage, acoustic properties was done. Geophysical well logging data interpretation was performed using "Geopoisk" software. The database of well logs included the results of caliper, acoustic, electrical and radioactive logging.
Assessment of void sp&ace structure on the basis of well logging and petrophysical data was conducted using the original method of inversion of acoustic investigations data into the structure of void space. This method is based on the least square method with use of both &nonlinear optimization and conditional moment methods. During the standard analysis of petrophysical and geophysical well logging data total mismatch of conclusions was found: rocks determined as poor-porous reservoirs on the basis of well logging da&
