Тривалий час більшовики ставилися до національного питання в царській Росії як до питання незначної важливості, бо вважали, що національне питання роздрібнює об"єднані революційні сили. В постанові "Про право на самовизначення всіх народів російської імперії", прийнятій II з"їздом у 1903, РСДРП заперечувала тенденції відокремлення і самостійного існування соціал-демократичних партій неросійських народів імперії. Нарада ЦК РСДРП у лютому 1912 року також засудила "шкідливість відокремленості національнихсоціал-демократичних організацій" і закликала до "найрішучішої відсічі войовничому націоналізму реакцій" і до "злиття соціал-демократичних робітників на місцях в єдині організації РСДРП.