Стаття присвячена теорії мовних ігор Л. Вітгенштейна у контексті текстуальності новітніх ЗМК. У статті доводиться, що ідеї Л. Вітгенштейна не знайшли відображення в роботах фахівців із соціальної комунікації, присвячених мовній грі. Остання здебільшого трактується як відхилення від мовної норми, що не відповідає сутності самого мас-медійного тексту. В той же час, ідеї Л. Вітгенштейна допомагають подолати протиріччя, викликані обмеженим трактуванням об"ємного, складного та багаторівневого поняття "мовнагра", та підводять до важливого моменту соціалізації особистості, що відбувається в межах нескінченної мовної гри.
The article is devoted to L. Wittgenstein" theory of a linguistic game in the context of textuality of modern l mass media. It is proved that the ideas of L. Wittgenstein did not find a reflection in the works of specialists of і social communication devoted to linguistic game. A game is mostly interpreted as a deviation from a linguistic .EE norm that does not correspond to essence of the mass media text. At the same time, the ideas of L. Wittgenstein help to overcome contradictions caused the limited interpretation of a linguistic game.
Статья посвящена теории языковых игр Л. Витгенштейна в контексте текстуальности современных СМК.& В статье доказывается, что идеи Л. Витгенштейна не нашли отображения в работах специалистов по социальной коммуникации, посвященных языковой игре. Последняя по большей части трактуется как отклонение от языковой нормы, что не отвечает сущности самог&о масс-медийного текста. В то же время, идеи Л. Витгенштейна помогают преодолеть противоречия, вызванные ограниченной трактовкой объемного, сложного и многоуровневого понятия "языковая игра", и подводят к важному моменту социализации личности, котора&я происходит в пределах бесконечной языковой игры.
