Опис ситуацій переходу між світами в сакральній історії особистості на матеріалі російських чарівних казок. Описано статус «теорії можливих світів» у сучасній лінгвістиці. Особлива увага приділяється специфіці східнослов"янських ситуацій переходу між світами. Визначено спектр таких ситуацій і їх взаємозв’язок. Описано ситуації ініціації, любові, пролиття "сакральних соків людини", чаклунства, народження і смерті. Об’єктом дослідження є психологічні асоціативи концептуальної картини світу - актуалізовані компоненти пропозиції, що виконують функцію перемикача від профанної іпостасі до сакральної та містять варіативність прочитання і багаторівневу ієрархію смислів. Проведений аналіз показав домінування антропоморфної, орнітальної й анімальної моделей, тісний взаємозв’язок живих і неживих агентивів. Локативи російських чарівних казок не мають чітких меж, переходи між різними світами виражені за допомогою сакральних міфологем, які співвідносяться з першоелементами буття. Серед темпоральних характеристик домінують найбільш сакральні міфологеми, такі як «ніч», «захід». Значущими для ситуацій переходу між світами можуть бути як спеціальні сакральні атрибутиви таємничого походження, так і предмети домашнього вжитку.
