На сучасному етапі розвитку науки про мову актуальною є проблема співвідношення мовної та етнокультурної свідомості. Етнокультурна специфіка образу мовної свідомості детермінована реальною дійсністю, оскільки явища реальної дійсності, що сприймаються людиною в структурі діяльності і спілкування, відображаються в її свідомості таким чином, що це відображення фіксує причинні і просторові зв’язки явищ і емоцій, що викликаються сприйняттям цих явищ, і образ світу змінюється від однієї культури до іншої. Образ мовної свідомості оформлюється за допомогою мовних засобів, що відображають перцептивні та концептуальні знання мовної особистості про культурні предмети реального світу. Будь-які зміни образу світу, що неминуче відбуваються в процесі розвитку етносу/нації, відображаються і фіксуються в мовних маркерах національно-культурної свідомості. У даній статті представлено зіставний аналіз асоціативного матеріалу, отриманого в результаті анкетування носіїв російської культурної традиції, які проживають на території етнічної батьківщини та які виїхали за кордон. Виявлено подібності та відмінності у складі асоціативних полів мовних маркерів національно-культурної свідомості, виділених І.В. Приваловою та запропонованих інформантам в якості стимулів.